Кафедра інфекційних хвороб була заснована в 1933 р. у Харківському медичному стоматологічному інституті. Перший її завідувач – доцент І.І.Костюков керував кафедрою з 1933 по 1954 рр. За цей період кафедра сформувалася організаційно та матеріально і забезпечувала якісну підготовку лікарів-стоматологів. Були опубліковані наукові праці присвячені клініці й лікуванню широко розповсюджених у довоєнний і післявоєнний період інфекційних хвороб, зокрема «Застосування новарсенолу для лікування поворотного тифу».
У 1941 р. інститут був евакуйований у м. Фрунзе. В 1944 р., після визволення Харкова, відновив свою роботу в рідному місті, а кафедра була реорганізована в курс при кафедрі внутрішніх хвороб. Весь період роботи курсу в Харкові підготовку студентів забезпечували представники харківської школи інфекціоністів – доценти М.Я.Шендерович, М.Х.Агєєва, асистент Н.Н.Горянська та ін., на чолі з відомим вченим-клініцистом професором І.Р.Брауде.
У 1954 р. завідувачем курсу інфекційних хвороб став доцент, к.мед.н. М.Я.Шендерович. Він автор 12 наукових праць: «Менінгоенцефаліти як ускладнення епідемічного паротиту», «Зміни крові при грипі А, В і сезонних катарах верхніх дихальних шляхів».
У 1964 р. на посаду завідувача курсом обрана к.мед.н. М.Х.Агеєва. У 1965 р. їй було присвоєно вчене звання доцента. М.Х.Агеєва – автор 24 наукових праць. Основним напрямком наукових досліджень кафедри в цей період було вивчення стану серцево-судинної системи при різних інфекційних захворюваннях.
У 1968 р. Харківський медичний стоматологічний інститут за рішенням Ради Міністрів УРСР переведений у м. Полтаву. Курс інфекційних хвороб з епідеміологією очолила доцент М.X.Агеєва. В цей час асистентами кафедри працювали досвідчений лікар-інфекціоніст М.К.Шульга, к.мед.н. А.В.Єсипов, який закінчив аспірантуру з інфекційних хвороб при Харківському медичному стоматологічному інституті. Співробітники кафедри в співпраці з науковцями кафедри терапевтичної стоматології виконували наукові праці присвячені дослідженню особливостей клінічного статусу та бактеріологічного пейзажу пародонтальних синдромів на фоні патології травного тракту. З обранням у 1975 р. на посаду доцента, к.мед.н. А.М.Демидової колектив розширився, і наступного, 1976 р. курс був перетворений у кафедру інфекційних хвороб з курсом епідеміології. Кафедра поповнилась новими співробітниками: з 1975 р. асистентами на кафедрі працюють к.мед.н. А.П.Федоріна, з 1977 р. – к.мед.н. Л.Ф.Богініч, Є.І.Стогній і В.А.Сорокін, з 1982 р. – Г.М.Дубинська, з 1993 р. – О.М.Ізюмська. З виходом на пенсію доцента А.М. Демидової завідувачем курсу епідеміології був призначений доцент А.В.Єсипов, який в 1971 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Нуклеїновий обмін у хворих, які раніше лікувалися пеніциліном, преднізолоном, пентоксилом і нуклеїновою кислотою». Займався проблемою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Автор 67 науково-методичних праць і 1 винаходу.
У 1975 р. кафедру очолив представник київської школи інфекціоністів доцент П.М.Козюк. У 1967 р. він захистив кандидатську дисертацію «Виділення фолієвої кислоти та рибофлавіна у хворих на лямбліоз та деякі біологічні властивості лямблій», а в 1990 – докторську дисертацію «Патогенез, клініка, діагностика і лікування лямбліозу і його мікст-форм із дизентерією». У 1991 р. П.М.Козюку присуджено вчене звання професора, у 1992 – обраний дійсним членом Української академії наук національного прогресу. Професор П.М.Козюк є автором навчально-методичних посібників «Особливості перебігу інфекційних хвороб у осіб похилого і старечого віку», «Невідкладні стани та інтенсивна терапія в інфекційній клініці», «Ангіни у практиці стоматолога», «Слизові оболонки порожнини рота за інфекційних хвороб», «Гострі респіраторні вірусні інфекції», «Інфекційні хвороби (супутник студента)», а також 161 наукової праці. Професор П.М.Козюк пішов з життя у 2009 році.
З 2001 по 2018 рр. на посаді зав. кафедрою працювала доктор медичних наук Г.М.Дубинська. Випускниця Полтавського медичного стоматологічного інституту, в 1989 р. вона захистила кандидатську дисертацію «Особливості перебігу вірусного гепатиту А у пацієнтів з дефіцитом секреторного IgA», а в 1999 р. – докторську дисертацію на тему «Клініко-патогенетичне значення порушень у системі антиоксидантного захисту при дифтерійній інфекції та розробка методів їх корекції». У 2005 р. Г.М.Дубинській присуджено вчене знання професора. Наукові пошуки Г.М.Дубинської різнобічні, її роботи присвячені дослідженню патогенезу та розробці методів лікування хворих на інфекційні недуги з імунними порушеннями, визначенню ролі генетичних маркерів у механізмах розвитку та патогенезі інфекційних хвороб, дослідженню специфічної фармакологічної активності біологічно-активних речовин рослинного походження, розробці та втіленню у виробництво препаратів з ехінацеї пурпурової та інших препаратів антиоксидантної та імуномодулюючої дії, оцінці ефективності їх застосування в інфекційних хворих та людей зі зніженим рівнем резистентності, з'ясуванню особливостей перебігу і лікування мікст-форм вірусних гепатитів з герпетичними інфекціями, удосконаленню методів діагностики та профілактики гепатитів з парентеральним механізмом передачі тощо. Г.М.Дубинська лікар-інфекціоніст вищої категорії, автор 257 науково-методичних праць, 14 патентів України, 8 навчальних посібників, 3 інформаційних листів, 2 методичних рекомендацій.
З 1970 по 2010 рр. на кафедрі працював доцент, к.мед.н. А.В.Єсіпов. Алевтин Васильович в 1971 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: ”Нуклеїновий обмін у хворих, які раніше лікувалися пеніциліном, преднізолоном, пентоксилом і нуклеїновою кислотою”. А.В.Єсіпов лікар-інфекціоніст вищої категорії. Займався проблемою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Автор 67 науково-методичних праць і 1 винаходу.
З 1997 по 2011 рр. на кафедрі працювала асистент Лариса Феодосівна Богініч, яка в 1970 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Вплив магнітних полів на імунобіологічну реактивність організму». Л.Ф.Богініч брала участь у розробці заходів щодо ліквідації опісторхозу в Полтавській області, займалася проблемами вірусних гепатитів, кишкових інфекцій та ін. Лікар-інфекціоніст вищої категорії. Автор 82 науково-методичних праць і 4 винаходів.
З 1996 по 2014 рр. асистентом кафедри – к.мед.н. Наталія Зінонівна Баштан, яка в 1996 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Особливості клінічного перебігу та лікування опісторхозу у пацієнтів з недостатністю slg A»; займалася дослідженням особливостей перебігу та лікування кишкових інфекцій у пацієнтів похилого віку. Н.З.Баштан лікар- інфекціоніст вищої категорії. Автор 42 науково-методичних праць і 1 винаходу.
З 2002 по 2010 рр., на кафедрі закінчили аспірантуру і працювали асистентами:
О.М.Минак, яка в 2006 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Клініко-патогенетичні особливості гострого гепатиту В у осіб із хронічними запальними захворюваннями дихальних шляхів», займалась дослідженням ефективності застосування антиоксидантів рослинного походження в комплексній терапії хворих на вірусні гепатити,автор 51 науково-методичної праці;
Т.В.Кузь, яка в 2007 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Епідеміологічна характеристика та профілактика гепатитів В і С в Полтавській області», лікар-епідеміолог першої категорії, займалась удосконаленням методів діагностики та профілактики гепатитів із парентеральним механізмом передачі, автор 32 науково-методичних праць, 2 інформаційних листів, 1 винаходу;
Литвиненко Ю.В, яка в 2009 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Клініко-лабораторна характеристика перебігу та наслідки інфекційного мононуклеозу у дорослих Полтавської області». Представники Полтавської школи інфекціоністів працюють в інших містах України та за кордоном.
З 2012 року по 2021 рік на кафедрі працював асистент Руденко С.С., який захистив кандидатську дисертацію «Протимікробна активність та фармакологічна дія гетероциклічних похідних хінолінію, що вміщують фрагменти аміноцукрів», рік захисту – 2009. Автор 14 наукових праць, в тому числі співавтор навчального посібника, 2 методичних рекомендацій, 2 патентів.
З грудня 2018 році кафедру очолює доктор медичних наук, професор, лікар вищої категорії з фаху «Інфекційні хвороби» - Тетяна Ігорівна Коваль. Тема докторської дисертації: «ВІЛ-інфекція і хронічний гепатит С у коінфікованих пацієнтів: клініко-епідеміологічна характеристика та оптимізація лікувально-діагностичної тактики», рік захисту – 2018. Коваль Т.І. має 195 наукових праць, в тому числі 8 навчальних посібників, 2 методичних рекомендацій, 6 патентів України, 9 інформаційних листів, навчально-методичних та наукових робіт. Є співавтором 4-х підручників для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівня акредитації. Працює на кафедрі з 2001 р., в 2008 р. - присвоєно вчене звання доцента. На кафедрі проводить лекції та практичні заняття для здобувачів освіти з ОПП «Медицина», «Стоматологія», «Громадське здоров’я», викладає на циклах ТУ і ПАЦ на факультеті післядипломної освіти. Лікувально-консультативну роботу виконує в комунальне підприємство "Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради" - прийом хворих на базі кафедри, консультативні обходи у відділенні кишкових інфекцій, огляди діагностично-неясних та тяжких хворих у відділеннях ПОКІЛ. Надає методичну та практичну допомогу лікарям ЛПЗ м. Полтави та Полтавської області, а також входить до складу виїзних бригад «Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Приймає активну участь в санітарно-просвітницькій роботі, виступає на радіо та телебаченні. Членкиня президії Асоціації інфекціоністів України, членкиня EACS (Європейське клінічне товариство ВІЛ/СНІДу, IAS (Міжнародне товариство ВІЛ/СНІДу).
Нині на кафедрі працюють:
Доцент, к.мед.н. Олена Михайлівна Ізюмська в 1998 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Роль реакцій перекисного окислення ліпідів у патогенезі дифтерійного міокардиту»; займається дослідженням сучасних підходів до діагностики та лікування герпесвірусних інфекцій, токсоплазмозу, вірусних гепатитів з гемоконтактним механізмом передачі інфекції, опісторхозу. Займається розробкою навчально-методичної документації для інтернів та слухачів циклів тематичного удосконалення, стажування і спеціалізації ННІПО. О.М. Ізюмська лікар-інфекціоніст вищої категорії, відповідає за лікувальну роботу кафедри. Консультує хворих на базі кафедри, у відділеннях КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» та вагітних з підозрою чи підтвердженим діагнозом COVID-19 у КП «Міський пологовий будинок Полтавської міської ради». Автор 195 наукових праць, в тому числі співавтор 4 національних підручників, 9 навчальних посібників, 4 методичних рекомендацій, 7 патентів на корисну модель, 12 інформаційних листів та 4 нововведень. Членкиня Асоціації інфекціоністів України.
Доцент, к.мед.н. Володимир Анатолійович Полторапавлов в 1992 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Квантова гемотерапія і ангіопротектори у лікуванні хворих ішемічною хворобою серця із спадковою схильністю». З 1992 р. працює на кафедрі інфекційних хвороб, займається удосконаленням методів діагностики та лікування респіраторних інфекцій. в т.ч. вірусними та бактеріальними інфекціями і порожнині рота. В.А.Полторапавлов лікар-інфекціоніст вищої категорії. Автор 84 науково-методичних праць. Член Асоціації інфекціоністів України.
Асистент, к.мед.н. Ніна Петрівна Лимаренко в 1987 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Вплив фтористої інтоксикації на енергетичний метаболізм у міокарді при гіпоксії та лікувальний вплив ГБО”; на кафедрі - з 1993 р. Н.П. Лимаренко лікар-інфекціоніст вищої категорії, займається удосконаленням методів діагностики та лікування гепатитів із парентеральним механізмом передачі Автор 57 науково-методичних праць і 1 винаходу. Членкиня Асоціації інфекціоністів України.
З 2009 року асистентом кафедри працює Вадим Анатолійович Боднар, який у 2009 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Клініко-патогенетичні особливості хронічного гепатиту С в осіб з реплікативною формою Епштейна-Барр вірусної інфекції". У 2013 році обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією. Автор 107 друкованих наукових публікацій, 5 інформаційних листів, 5 патентів на корисну модель, 5 посібників. Є співавтором Національного підручника "Інфекційні хвороби" для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівня акредитації (Київ, «Медицина», 2012, 2014, 2018, 2022). Відповідальний за навчально-методичну роботу кафедри. Член Асоціації інфекціоністів України.
З 2009 року на посаді асистента кафедри почала працювати Тетяна Михайлівна Котелевська, яка у 2010 році захистила кандидатську дисертацію за темою «Особливості перебігу та наслідки гострого гепатиту В у осіб із рецидивуючим простим герпесом». У 2016 році обрана за конкурсом на посаду доцента кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією. Автор 104 друкованих наукових публікацій, 8 інформаційних листів, 5 патентів на корисну модель, 4 посібників. Є співавтором Національного підручника "Інфекційні хвороби" для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівня акредитації (Київ, «Медицина», 2012, 2014, 2018, 2022). Відповідальна за роботу студентського наукового гуртка кафедри. Членкиня Асоціації інфекціоністів України. Членкиня ESCMID (Європейське товариство клінічної мікробіології та інфекційних хвороб).
З 2011 року на посаді асистент працює Наталія Олегівна Прийменко, яка у 2015 році захистила кандидатську дисертацію за темою «Оптимізація лікувально-профілактичних заходів при грипі у хворих із поліморфізмом генів Arg573Gln TLR-2, Len412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4». Автор 104 друкованих наукових публікацій, 8 інформаційних листів, 5 патентів на корисну модель, 5 посібників. У 2018 – обрана за конкурсом на посаду доцента кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією. Відповідальна за навчально-методичну роботу з лікарями-інтернами різних фахів, слухачами циклів ТУ та стажування. Членкиня Асоціації інфекціоністів України.
З 2011 р. на посаді асистента працює Людмила Михайлівна Сизова, яка у 2017 р. захистила кандидатську дисертацію за темою «Оптимізація лікувально-діагностичної тактики при хронічному гепатиті С у хворих з поліморфізмом Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7». Має 98 друкованих наукових публікацій, в т.ч. 7 інформаційних листів, 5 патентів на корисну модель, 3 посібники. З 2018 р. Сизова Л.М., відповідальна за наукову роботу кафедри, у 2019 – обрана за конкурсом на посаду доцента кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією. Членкиня Асоціації інфекціоністів України.
З 2015 року на кафедрі працює Олена Геннадіївна Марченко, яка з 2015 по 2019 роки навчалася в аспірантурі очної (денної) форми та в 2021 році успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему «Прогнозування перебігу ВІЛ-інфекції у пацієнтів на фоні антиретровірусної терапії із урахуванням клініко-імунологічних характеристик". З 2019 року О.Г.Марченко – асистент, з 2023 року – доцент кафедри. Має 36 друкованих наукових публікацій, в т.ч. 3 інформаційні листи, 5 посібників. Відповідальна за виховну роботу з 2021 року. Членкиня Асоціації інфекціоністів України.
З 2020 року аспірантом кафедри очної (денної) форми навчання є Ваценко А.І., яка працює над дисертацією на здобуття наукового ступеня доктора філософії на тему «Прогнозування тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у пацієнтів середнього та похилого віку». Є автором та співавтором 20 наукових праць.
З вересня 2022 року асистентом кафедри працює Здор О. І. Є співавтором 9 наукових праць.
Велика увага приділяється розвитку матеріально-технічного забезпечення клінічних баз.
Клінічними базами, де проводяться заняття зі студентами медичних факультетів №1 та №2, стоматологічного факультету, лікарями-інтернами, лікарями-курсантами ТУ та ПАЦ є КП "ПОКІЛ ПОР" є комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради; інфекційне відділення комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради.
Колектив кафедри – група однодумців, які працюють в команді.